-
1 лето красное
glorious summerБольшой англо-русский и русско-английский словарь > лето красное
-
2 лето красное
ngener. verano hermoso -
3 лето красное
-
4 лето красное
-
5 лето
ср. summer бабье лето ≈ Indian summer в середине лета ≈ in the middle/height of summer лето красное ≈ glorious summer -
6 лето
ср.в середине лета — in the middle/height of summer
-
7 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
8 красный
[krásnyj] agg. (красен, красна, красно, красны, dim. vezz. красненький)1.1) rosso2) ( solo forma lunga) rosso, sovietico, rivoluzionarioкрасная гвардия — Guardia Rossa; pl. красные i rossi
3) (poet.) bello, bellissimo"Ох, лето красное! Любил бы я тебя, Когда б не зной, да пыль, да комары, да мухи" (А. Пушкин) — "Oh, bella estate! Ti amerei se non ci fossero afa, polvere, zanzare e mosche" (A. Puškin)
4) d'onoreкрасный угол — posto d'onore ( sotto le icone) nell'izba
5) (bot., zool.) rosso2.◆красный уголок — (stor.) punto di propaganda comunista (in caseggiati, pensionati studenteschi ecc.)
проходить красной нитью через + acc. — fare da leitmotiv
красное дерево — mogano (m.)
красная строка, с красной строки — a (da) capo
красная цена этому... — vale tutt'al più
3.◇ -
9 красный
1. прил. (в разн. знач.) redКрасная Армия ист. — Red Army
Красная гвардия ист. — Red Guard
♢
красная доска — board of honourкрасный уголок — Red Corner (room in factories, etc., providing recreational and educational facilities)
красная строка — indented line; centred line
красный зверь — valuable game animals (bear, etc.)
красная цена разг. — outside price, maximum price; top dollar амер.
красное словцо разг. — witticism
Красная Шапочка ( в сказке) — Little Red Riding Hood
проходить красной нитью — stand* out; (через) run* all (through)
красная девица — fair maiden; bonny lass
-
10 красный
* * *1) чырвоны— асавік, падасінавіккрасный фосфор хим.
— чырвоны фосфаркрасная медь хим.
— чырвоная медзькрасное каление физ., тех.
— чырвоны напалкрасная линия архит.
— чырвоная лініякрасный товар уст.
— картунакрасная дичь охот.
— каштоўная дзічынадолг платежом красен посл.
— што вінен, аддаць павінен— пачэсны кут, покут -
11 красный
прил.
1) red
2) уст.;
поэт. разг. beautiful, fine Красная шапочка( в сказке) ≈ Little Red Riding Hood красная девица ≈ bonny lass;
fair maiden лето красное ≈ glorious summer красное солнышко ≈ gorgeous sunshine ∙ - красное дерево красная строка Красная книга красная цена красное словцо проходить красной нитьюмуж.;
скл. как прил. (коммунист, революционер) Red Красное правительство, все еще стремящееся к уничтожению Европы, получило признание. ≈ The Red Government, still bent upon the destruction of Europe, was recognized.красн|ый - red;
(о лице тж.) ruddy, rubicund;
~ое знамя Red Banner;
Общество Красного Креста и Красного Полумесяца Red Cross and Red Crescent Society;
Красная площадь Red Square;
Красная Армия ист. Red Army;
~ая рыба sturgeons pl. ;
~ая икра red caviar;
ради ~ого словца for the sake of a witty remark;
~ая строка new paragraph;
(этому) ~ая цена ample/fair price( for that) ;
проходить ~ой нитью be* the key-note;
~ая девица fair/lovely maiden;
Красная Шапочка Little Red Riding Hood;
~ое солнышко the golden/bright sun;
~ дерево mahogany. -
12 красный
••Красная Шапочка ( из сказки) — Chaperon m Rougeдля красного словца разг. — pour le plaisir de dire un bon motкрасная цена этому три рубля разг. — ça vaut tout au plus trois roublesдолг платежом красен посл. — прибл. à beau jeu beau retour; un service en vaut un autre -
13 красный
прил.1) red2) устар.; поэт. разг. beautiful, fineкрасная девица — bonny lass; fair maiden
3) перен. (коммунистический; тж. употребляется в значении сущ. - "коммунист, революционер") RedКрасное правительство, все еще стремящееся к уничтожению Европы, получило признание. — The Red Government, still bent upon the destruction of Europe, was recognized.
••- красная строка
- красная цена - проходить красной нитью -
14 verano hermoso
сущ.общ. лето красное -
15 лапкан
лапкан1. низкоЛапкан чоҥешташ низко лететь.
Чевер кеҥеж вашке эрта. Лапкан кайыше вудака пыл кокла гыч кече шуэнрак ончалеш, йӱдйымал велым йӱштӧ мардеж чӱчкыдын пуалеш. О. Шабдар. Лето красное прошло быстро. Сквозь мутные низко идущие облака лучи солнца пробиваются всё реже, с севера часто дует холодный ветер.
2. плашмя; плоской сторонойЛапкан пышташ положить плашмя.
-
16 лапкан
1. низко. Лапкан чоҥешташ низко лететь.□ Чевер кеҥеж вашке эрта. Лапкан кайыше вудака пыл кокла гыч кече шуэнрак ончалеш, йӱдйымал велым йӱштӧ мардеж чӱчкыдын пуалеш. О. Шабдар. Лето красное прошло быстро. Сквозь мутные низко идущие облака лучи солнца пробиваются всё реже, с севера часто дует холодный ветер.2. плашмя; плоской стороной. Лапкан пышташ положить плашмя. -
17 nyár
* * *формы: nyara, nyarak, nyaratле́то сnyáron — ле́том
* * *+1[nyarat, nyara, nyarak] 1. лето;\nyár derekán — в разгаре лета; \nyár elején — в начале лета;napsütéses/szép/derűs \nyár — красное лето;
szól. vénasszonyok nyara бабье лето;2,egész \nyár — оп всё лето +2\nyárön — летом; в летнее время; (ezen) а \nyárоп этим/нынешним летом; (a) múlt \nyárоп в прошлое лето; прошлым летом;
[\nyárt, \nyárja, \nyár ak] ld. nyárfa -
18 ал
алI1. сила, мочь; способность производить физические действияАлем уке нет мочи;
ал пытен обессилел.
«Нелеш, вашке оранек нелеш», – лӱдмыж дене шонкала тудо, но шеҥгеке чакнаш алже ок сите. А. Тимофеев. «Проглотит, сейчас целиком проглотит», – с перепугу думает он, но отступить не хватает у него сил.
2. дар, дарование, умение, толк, способность что-л. делатьРвезе-влак ӱдырын мыскаражым пеш умылат, да ойжым шуяш алышт уке. В. Юксерн. Парни хорошо понимают шутки девушки, но поддержать разговор не хватает способности.
Чылам палыме алем уло: ожно лиймым мый шинчем. С. Чавайн. У меня есть дар познания: знаю, что было раньше.
Идиоматические выражения:
– ал каяш– ал пураш– ал пыташII1. прил. алый, кумачёвый, багровыйАл шӱдыр алая звезда;
ал пеледыш алый цветок;
ал тисте красное знамя.
Ал тисте кӱшнӧ волгалтеш, лойгалтын. А. Селин. Красное знамя светится в выси, развеваясь.
Марина кынел шинчешат, Отто ӱмбак кидысе ал пеледышыжым шола. Я. Ялкайн. Марина встаёт и бросает на Отто алый цветочек.
2. сущ. перен. красота, прелесть, краса, багрецКеҥеж ал дене кажным савыра. И. Бердинский. Лето манит каждого своей красотой.
Касвелне авалтыш каватӱрым ал. Сем. Николаев. На западе охватил горизонт багрец.
Идиоматические выражения:
– ал лияш -
19 ал
I1. сила, мочь; способность производить физические действия. Алем уке нет мочи; ал пытен обессилел.□ «Нелеш, вашке оранек нелеш», – лӱдмыж дене шонкала ту-до, но шеҥгеке чакнаш алже ок сите. А. Тимофеев. «Проглотит, сейчас целиком проглотит», – с перепугу думает он, но отступить не хватает у него сил.2. дар, дарование, умение, толк, способность что-л. делать. Рвезе-влак ӱдырын мыскаражым пеш умылат, да ойжым шуяш алышт уке. В. Юксерн. Парни хорошо понимают шутки девушки, но поддержать разговор не хватает способности. Чылам палыме алем уло: Ожно лиймым мый шинчем. С. Чавайн. У меня есть дар познания: знаю, что было раньше.◊ Ал каяш ослабеть, размякнуть, изнемочь. Кенеташте алемат каяш тӱҥале. М.-Азмекей. От неожиданности я даже размяк (изнемог). Ал почылташ воспрянуть, ожить. Ойган еҥойгыжым монден, нойышо еҥын алже почылтын. А. Юзыкайн. Печальный забыл свою печаль, у усталого воспрянул дух. Ал пураш воспрянуть. Пачемыш икмагал мланде ӱмбалне кийыш, вара эркын тарванылаш тӱҥале, а изиш лиймек, алже пурыш да южышко чоҥештен кӱзыш. М.-Азме-кей. Оса немного полежала на земле, потом потихоньку начала двигаться, а через некоторое время воспрянула и взлетела в воздух. Ал пыташ выбиться из сил, изнуриться, умориться. Чыла алем пытыш, тарваненат ом керт. Я совсем выбился из сил, не могу даже сдвинуться с места. Алым йомдараш устать. Шторм дене кучедалын алым йомдарыше кок пӧръеҥпаром кӱварыш волен шинчыч. Т. Батырбаев. Уставшие от борьбы со штормом двое мужчин уселись на полу парома. Алым налаш изнурять, изнурить; истощать, истощить; изматывать, уморить. Эн нелыже – кылтам шӱшмӧ барабаным пӧрдыкташ, пел шагат жапыште чыла алетым налеш. В. Сапаев. Самое трудное – крутить барабан молотилки, за полчаса измотает всего тебя.II1. прил. алый, кумачёвый, багровый. Ал шӱдыр алая звезда; ал пеледыш алый цветок; ал тисте красное знамя.□ Ал тисте кӱшнӧ волгалтеш, лойгалтын. А. Селин. Красное знамя светится в выси, развеваясь. Марина кынел шинчешат, Отто ӱмбак кидысе ал пеледышыжым шола. Я. Ялкайн. Марина встаёт и бросает на Отто алый цветочек.2. сущ. перен. красота, прелесть, краса, багрец. Кеҥеж ал дене кажным савыра. И. Бердинский. Лето манит каждого своей красотой. Касвелне авалтыш каватӱрым ал. Сем. Николаев. На западе охватил горизонт багрец.◊ Ал лияш порозоветь, розоветь, заалеть. -
20 derűs
• веселый• светлый напр: настроение* * *формы: derűsek, derűset, derűsen1) све́тлый, я́сный, безо́блачный (о небе, погоде)2) перен све́тлый, ра́достный, безмяте́жный, весёлыйderűs jövő — све́тлое бу́дущее
* * *[\derűset, \derűsebb] 1. (ég) ясный, светлый, безоблачный, погожий;2. átv. безмятежный, весёлый;\derűs hangulat — благодушное/мажорное настроение; \derűs hangulatban van — благодушествовать; \derűs jövő — безмятежное будущее; \derűs nyár — красное лето\derűs arcú — с весёлым лицом;
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЛЕТО — ЛЕТО, лета, мн. лета (лета поэт. устар.), ср. 1. только ед. Самое теплое время года, между весной и осенью. «За весной, красой природы, лето красное пройдет, и туман и непогоды осень поздняя несет.» Пушкин. 2. род. мн. лет употр. в качестве род.… … Толковый словарь Ушакова
ЛЕТО — Время года между весной* и осенью*. В России самое теплое время года. Календарное лето три месяца: июнь, июль, август. В действительности, вторая половина августа часто бывает уже довольно прохладной и больше похожа на раннюю осень. В средней… … Лингвострановедческий словарь
Красное лето — кровавые расовые беспорядки, которые произошли в Соединенных Штатах в течение лета и начале осени 1919 года. В большинстве случаев, белые нападали на афро американцев, это произошло более чем в тридцати американских городах. В некоторых случаях… … Википедия
ЛЕТО — ср. самое теплое из четырех времен года; по календарю (астрономическое лето), от вступления солнца в знак Рака, до вступления его в знак Весов, от 9 июня до 11 сентября, от равноденствия до солнцестояния. Для каждой местности (широты) свое лето;… … Толковый словарь Даля
лето — ароматное (Белый); безоблачное (Хомяков); благодатное (Некрасов); жаркое (Блок); золотое (Надсон); красное (Крылов, Пушкин, Случевский); пламенное (Бальмонт); пышно цветное (К.Р.); рдяное (Городецкий); роскошно знойное (Лохвицкая); светлокрылое… … Словарь эпитетов
Красное лето никому не надокучило. — Красное лето никому не надокучило. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Красное (Киров) — У этого термина существуют и другие значения, см. Красное. Село Красное Страна РоссияРоссия … Википедия
лето — ▲ время года ↑ самый, тепло (ощущение) лето самое теплое время года (# красное). летний. летом. жара … Идеографический словарь русского языка
Ешь, конь, сено, поминай красное лето! — См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Печь нам мать родная. На печи все красное лето. — Печь нам мать родная. На печи все красное лето. См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
С Петрова дня красное лето, зеленый покос. — С Петрова дня красное лето, зеленый покос. См. МЕСЯЦЕСЛОВ … В.И. Даль. Пословицы русского народа